Історична довідка села Стара Гнилиця 

Заселення території, де розташовано село Стара Гнилиця, бере початок з далекого минулого: на цій території виявлені поселення періоду пізньої бронзи, городище скіфських часів, поселення черняхівської культури і городище часів Київської Русі. Після монголо-татарської навали землі нинішньої Чугуївщини входили до необжитої території, яка відома під назвою Дике поле. Протягом XVI століття почалося заселення Дикого поля, однак через набіги татар, які призводили до тотального спустошення, остаточно територію заселили лише у XVII столітті, коли виникло поселення черкесів - задніпровських переселенців.

На просторах Чугуївського краю невеличке село Стара Гнилиця, яке розташоване  в південно-західній частині району і займає площу 456,4 га.

Тихе, спокійне, мальовниче, зачароване зеленим лісом, блакитним небом, квітучими садками. Красиве навесні, коли одягнеться в зелень, заквітчається, стоїть прекрасне восени, розмальоване багряними, червоними, жовтими фарбами, взимку чудове, коли засніжене, дерева вкриті інеєм, дивишся – не намилуєшся; пригощає солодкими плодами влітку – красиве наше село Стара Гнилиця

Відстань від села до м. Чугуєва становить 23 км, до залізничної станції Гракове – 18км, до обласного центру м.Харкова – 60 км. Крізь село проходить залізнична колія гілки Коробочкине – Занки. За рельєфом село знаходиться на широкій хвильовій рівнині, розділеній руслом річки Гнилиця, балками і водосховищем Ртищевка. 

1675 року у літописних зведеннях з'являється перша згадка про заснування села, де основну частину мешканців становили українці, підлеглі поміщикові ізюмському полковнику Федору Володимировичу Шидловському (за даними книги "Список населенных пунктов Харьковской губернии за 1864 год", виданої у Санкт- Петербурзі 1869 року, яка зберігається у бібліотеці ім.Короленка м. Харкова).  

У 1861 році, коли кріпацтво було скасовано, лише частина селян отримала від однієї до двох десятин землі у власність після викупу. 

Перед Жовтневою революцією в селі панували поміщики: А.І.Юхименко, що володів біля 1000 десятин землі, німці-акціонери Ротермунд та Вайсе, володіння яких простяглося далеко за межі села і становили 1364 десятини.

У Старій Гнилиці налічувалося 3 хутори: Чегринівка (Чергинівка), Гнилиця, Кричевський хутір (Кричівка),.

Влада Рад в селі встановлено 1918 року під керівництвом Шелудьківської волосної ради. Ініціаторами були Ковальов, Ващенко, Валківський. За часів Радянської влади в соціальному складі населення відбулися великі зміни: основна частина мешканців, в минулому одноосібників, тепер стали колгоспним селянством.

У роки Великої Вітчизняної війни при визволенні Харкова від німецько - фашистських загарбників Стара Гнилиця була місцем кривавих боїв. Багато воїнів загинуло з обох ворогуючих боків. Радянські воїни спочивають вічним сном у братській могилі на околиці села. На фронт пішли 385 односельців, а повернулося 176. На честь загиблих наших односельців встановлено обеліск у центрі села. 

На території села за часів Радянської влади були створені колгоспи: «10 років Жовтня», «Дружба», «8 Марта», ім. В.Молотова, які 1950 році об’єдналися в один колгосп «40 років Жовтня». Нині на території цього колгоспу діють агрофірма «Надія» ТОВ молочно – зернового напрямку та фермерське господарство «Дружба», яка вирощує овочі.

Відбудова і розбудова економіки неможлива були без підготовлених кадрів. А саме школа давала, дає й даватиме молодим юнакам та дівчатам путівку у доросле життя.

Перша школа в селі відкрилася у 1886 році, тоді в ній навчалося 27 хлопців та 6 дівчат. У 1912 році Харківським губернським земством було побудовано трикласну школу. Нова двоповерхова школа відкрилася у вересні 1974 року, яку переведено у навчально-виховний комплекс в якій 17 учителів навчають  121 учнів, відвідують дитячу групу 20 дошкільнят.  З нашого села пішли у великий шлях вчителі, агрономи, медичні працівнки.  Наша маленька батьківщина прославлена  доярками і механізаторами, шоферами і вмілими керівниками. І всі вони віддають себе людям, добру, справедливості, своїй справі. 

В селі працює фельдшерсько – акушерський пункт, 1 магазин та 3 кіоски приватних підприємців, сільська бібліотека, поштове відділення, Репінська дільниця зрошувальної системи водного господарства. Через село проходить залізнична колія, міжрайонна автодорога. 

Важною подією 2016 року для села стало відкриття храму Іоанна Предтечі, який був побудований за 1 рік завдяки небайдужості Зачепило Олександра Васильовича.

Прославлені люди села багато зробили для нас, навчили любити, творити, вірити.

Історія нашого села була, є і буде. Вона продовжується, наше село буде розквітати, жити і тільки в спогадах ми повертатемося до історичного  минулого.